Приповiстi Глава 17 - Українська Біблія. Переклад Огієнко 1962

1: Ліпший черствий кусок зо спокоєм, ніж дім, повний учти м'ясної зо сваркою.
2: Раб розумний панує над сином безпутнім, і серед братів він поділить спадок.
3: Для срібла топильна посудина, а горно для золота, Господь же серця випробовує.
4: Лиходій слухається уст безбожних, слухає неправдомов язика лиходійного.
5: Хто сміється з убогого, той ображає свого Творця, хто радіє з нещастя, не буде такий без вини.
6: Корона для старших онуки, а пишнота дітей їхні батьки.
7: Не пристойна безумному мова поважна, а тим більше шляхетному мова брехлива.
8: Хабар в очах його власника самоцвіт: до всього, до чого повернеться, буде щастити йому.
9: Хто шукає любови провину ховає, хто ж про неї повторює, розгонює друзів.
10: На розумного більше впливає одне остереження, як на глупака сто ударів.
11: Злий шукає лише неслухняности, та вісник жорстокий на нього пошлеться.
12: Ліпше спіткати обездітнену ведмедицю, що кидається на людину, аніж нерозумного в глупоті його.
13: Хто відплачує злом за добро, не відступить лихе з його дому.
14: Почин сварки то прорив води, тому перед вибухом сварки покинь ти її!
15: Хто оправдує несправедливого, і хто засуджує праведного, обидва вони Господеві огидні.
16: Нащо ті гроші в руці нерозумного, щоб мудрість купити, як мозку нема?
17: Правдивий друг любить за всякого часу, в недолі ж він робиться братом.
18: Людина, позбавлена розуму, ручиться, поруку дає за друга свого.
19: Хто сварку кохає, той любить гріх; хто ж підвищує уста свої, той шукає нещастя.
20: Людина лукавого серця не знайде добра, хто ж лукавить своїм язиком, упаде в зло.
21: Хто родить безумного, родить на смуток собі, і не потішиться батько безглуздого.
22: Серце радісне добре лікує, а пригноблений дух сушить кості.
23: Безбожний таємно бере хабара, щоб зігнути путі правосуддя.
24: З обличчям розумного мудрість, а очі глупця аж на кінці землі.
25: Нерозумний син смуток для батька, для своєї ж родительки гіркість.
26: Не добре карати справедливого, бити шляхетних за щирість!
27: Хто слова свої стримує, той знає пізнання, і холоднокровний розумна людина.
28: І глупак, як мовчить, уважається мудрим, а як уста свої закриває розумним.