Приповiстi Глава 19 - Українська Біблія. Переклад Огієнко 1962

1: Ліпший убогий, що ходить в своїй неповинності, ніж лукавий устами та нерозумний.
2: Теж не добра душа без знання, а хто наглить ногами, спіткнеться.
3: Глупота людини дорогу її викривляє, і на Господа гнівається її серце.
4: Маєток примножує друзів численних, а від бідака відпадає й товариш його...
5: Свідок брехливий не буде без кари, а хто брехні говорить, не буде врятований.
6: Багато-хто годять тому, хто гостинці дає, і кожен товариш людині, яка не скупиться на дари.
7: Бідаря ненавидять всі браття його, а тимбільш його приятелі відпадають від нього; а коли за словами поради женеться, нема їх!
8: Хто ума набуває, кохає той душу свою, а хто розум стереже, той знаходить добро.
9: Свідок брехливий не буде без кари, хто ж неправду говорить, загине.
10: Не лицює пишнота безумному, тим більше рабові панувати над зверхником.
11: Розум людини припинює гнів її, а величність її перейти над провиною.
12: Гнів царя немов рик левчука, а ласкавість його як роса на траву.
13: Син безумний погибіль для батька свого, а жінка сварлива як ринва, що з неї вода тече завжди.
14: Хата й маєток спадщина батьків, а жінка розумна від Господа.
15: Лінощі сон накидають, і лінива душа голодує.
16: Хто заповідь охороняє, той душу свою стереже; хто дороги свої легковажить, помре.
17: Хто милостивий до вбогого, той позичає для Господа, і чин його Він надолужить йому.
18: Картай свого сина, коли є надія навчити, та забити його не піднось свою душу.
19: Людина великого гніву хай кару несе, бо якщо ти врятуєш її, то вчиниш ще гірше.
20: Слухай ради й картання приймай, щоб мудрим ти став при своєму кінці.
21: У серці людини багато думок, але виповниться тільки задум Господній.
22: Здобуток людині то милість її, але ліпший бідар за людину брехливу.
23: Страх Господній веде до життя, і хто його має, той ситим ночує, і зло не досягне його.
24: У миску стромляє лінюх свою руку, до уст же своїх не підійме її.
25: Як битимеш нерозважного, то помудріє й немудрий, а будеш розумного остерігати, то він зрозуміє поуку.
26: Хто батька грабує, хто матір жене? Це син, що застиджує та осоромлює,
27: перестань же, мій сину, навчатися від нерозумних, щоб відступитися від слів знання!
28: Свідок нікчемний висміює суд, а уста безбожних вибризкують кривду.
29: На насмішників кари готові постійно, і вдари на спину безумним.