Псалми Глава 57 - Українська Біблія. Переклад Огієнко 1962

1: Для дириґента хору. На спів: "не вигуби". Золотий псалом Давидів.
2: Чи ж то справді ви, можні, говорите правду, чи людських синів слушно судите?
3: Отже, у серці ви чините кривди, дорогу насильства рук ваших торуєте ви на землі.
4: Від лоня ще матернього вже віддалені несправедливі, з утроби ще матерньої заблудилися неправдомовці,
5: їхня отрута така, як отрута зміїна, як отрута глухої гадюки, що ухо своє затуляє,
6: що не слухає голосу заклиначів, чарівника, в чарах вправного!
7: Поруйнуй, Боже, зуби їхні в їхніх устах, левчукам розбий, Господи, щелепи,
8: нехай розпливуться, немов та вода, що собі розтікається, хай пов'януть вони, як трава по дорозі,
9: бодай стали, немов той слимак, що в своїй слизоті розпускається, щоб сонця не бачили, як мертвий отой плід у жінки!
10: Поки почують тернину запалену ваші горшки, нехай буря її рознесе, чи свіжу, чи спалену!
11: А праведний тішитись буде, бо помсту побачить, у крові безбожного стопи свої він обмиє!
12: І скаже людина: Поправді є плід справедливому, справді є Бог, суддя на землі!