До римлян Глава 12 - Українська Біблія. Переклад Огієнко 1962
- 1
- Тож благаю вас, браття, через Боже милосердя, повіддавайте ваші тіла на жертву живу, святу, приємну Богові, як розумну службу вашу,
- 2
- і не стосуйтесь до віку цього, але перемініться відновою вашого розуму, щоб пізнати вам, що то є воля Божа, добро, приємність та досконалість.
- 3
- Через дану мені благодать кажу кожному з вас не думати про себе більш, ніж належить думати, але думати скромно, у міру віри, як кожному Бог наділив.
- 4
- Бо як в однім тілі маємо багато членів, а всі члени мають не однакове діяння,
- 5
- так багато нас є одне тіло в Христі, а зосібна ми один одному члени.
- 6
- І ми маємо різні дари, згідно з благодаттю, даною нам: коли пророцтво то виконуй його в міру віри,
- 7
- а коли служіння будь на служіння, коли вчитель на навчання,
- 8
- коли втішитель на потішання, хто подає у простоті, хто головує то з пильністю, хто милосердствує то з привітністю!
- 9
- Любов нехай буде нелицемірна; ненавидьте зло та туліться до доброго!
- 10
- Любіть один одного братньою любов'ю; випереджайте один одного пошаною!
- 11
- У ревності не лінуйтеся, духом палайте, служіть Господеві,
- 12
- тіштесь надією, утиски терпіть, перебувайте в молитві,
- 13
- беріть уділ у потребах святих, будьте гостинні до чужинців!
- 14
- Благословляйте тих, хто вас переслідує; благословляйте, а не проклинайте!
- 15
- Тіштеся з тими, хто тішиться, і плачте з отими, хто плаче!
- 16
- Думайте між собою однаково; не величайтеся, але наслідуйте слухняних; не вважайте за мудрих себе!
- 17
- Не платіть нікому злом за зло, дбайте про добре перед усіма людьми!
- 18
- Коли можливо, якщо це залежить від вас, живіть у мирі зо всіма людьми!
- 19
- Не мстіться самі, улюблені, але дайте місце гніву Божому, бо написано: Мені помста належить, Я відплачу, говорить Господь.
- 20
- Отож, як твій ворог голодний, нагодуй його; як він прагне, напій його, бо, роблячи це, ти згортаєш розпалене вугілля йому на голову.
- 21
- Не будь переможений злом, але перемагай зло добром!
Наш Господь завжди дає вихід навіть там, де його, здавалося б, немає