До римлян Глава 15 - Українська Біблія. Переклад Огієнко 1962

1: Ми, сильні, повинні нести слабості безсилих, а не собі догоджати.
2: Кожен із нас нехай догоджає ближньому на добро для збудування.
3: Бо й Христос не Собі догоджав, але як написано: Зневаги тих, хто Тебе зневажає, упали на Мене.
4: А все, що давніше написане, написане нам на науку, щоб терпінням і потіхою з Писання ми мали надію.
5: А Бог терпеливости й потіхи нехай дасть вам бути однодумними між собою за Христом Ісусом,
6: щоб ви однодушно, одними устами славили Бога й Отця Господа нашого Ісуса Христа.
7: Приймайте тому один одного, як і Христос прийняв нас до Божої слави.
8: Кажу ж, що Христос для обрізаних став за служку ради Божої правди, щоб отцям потвердити обітниці,
9: а для поган щоб славили Бога за милосердя, як написано: Тому я хвалитиму Тебе, Господи, серед поган, і Ім'я Твоє буду виспівувати!
10: І ще каже: Тіштесь, погани, з народом Його!
11: І ще: Хваліть, усі погани, Господа, виславляйте Його, усі люди!
12: І ще каже Ісая: Буде корінь Єссеїв, що постане, щоб панувати над поганами, погани на Нього надіятись будуть!
13: Бог же надії нехай вас наповнить усякою радістю й миром у вірі, щоб ви збагатились надією, силою Духа Святого!
14: І я про вас сам пересвідчений, браття мої, що й самі ви повні добрости, наповнені всяким знанням, і можете й один одного навчати.
15: А писав я вам почасти трохи сміліше, якби вам нагадуючи благодаттю, що дана мені від Бога,
16: щоб був я слугою Христа Ісуса між поганами, і виконував святу службу Євангелії Божої, щоб приношення поган стало приємне й освячене Духом Святим.
17: Тож маю я чим похвалитись у Христі Ісусі, щодо Божих речей,
18: бо не смію казати того, чого не зробив через мене Христос на послух поган, словом і чином,
19: силою ознак і чудес, силою Духа Божого, так що я поширив Євангелію Христову від Єрусалиму й околиць аж до Ілліріка.
20: При тому пильнував я звіщати Євангелію не там, де Христове Ім'я було знане, щоб не будувати на основі чужій,
21: але як написано: Кому не звіщалось про Нього, побачать, і ті, хто не чув, зрозуміють!
22: Тому часто я мав перешкоди, щоб прибути до вас.
23: А тепер, не маючи більше місця в країнах оцих, але з давніх літ мавши бажання прибути до вас,
24: коли тільки піду до Еспанії, прибуду до вас. Бо маю надію, як буду проходити, побачити вас, і що ви проведете мене туди, коли перше почасти матиму я задоволення з вами побути.
25: А тепер я йду до Єрусалиму послужити святим,
26: бо Македонія й Ахая визнали за добре подати деяку поміч незаможним святим, що в Єрусалимі живуть.
27: Бо визнали за добре, та й боржники вони їхні. Бо коли погани стали спільниками в їх духовнім, то повинні й у тілеснім послужити їм.
28: Як це докінчу та достачу їм плід цей, тоді через ваше місто я піду до Еспанії.
29: І знаю, що коли прийду до вас, то прийду в повноті Христового благословення.
30: Благаю ж вас, браття, Господом нашим Ісусом Христом і любов'ю Духа, помагайте мені в молитвах за мене до Бога,
31: щоб мені визволитися від неслухняних в Юдеї, і щоб служба моя в Єрусалимі була приємна святим,
32: щоб із волі Божої з радістю прийти до вас і відпочити з вами!
33: А Бог миру нехай буде зо всіма вами. Амінь.