Йова 6 | Українська Біблія. Сучасний переклад УБТ 2023

1

Відповідаючи Йов сказав:

2

О, якби, справді можна було зважити мої страждання, а всі мої нещастя разом покласти на вагу,

3

то вони були би важчі за морський пісок, — тому й нерозважливими здаються мої слова.

4

Адже в мене встромлені стріли Вседержителя, і їхню отруту мусить пити моя душа. Божі жахи спрямовані проти мене.

5

Хіба реве дикий осел, маючи траву? Хіба реве віл, коли ясла повні паші?

6

Хіба їдять несмачну їжу без солі? І чи є якийсь смак у соку портулака?

7

До чого я відмовлявся навіть доторкнутись, те тепер стало для мене гіркою їжею.

8

О, якби сповнилось моє бажання, і якби Бог здійснив моє прагнення!

9

Якби ж то Бог зволив мене розчавити, — простягнув Свою руку і вбив мене!

10

Це було б для мене якоюсь потіхою, й відрадою в моїх нещадних муках, позаяк я не зрікся слів Святого.

11

Але де взяти сили, щоб витерпіти? І який мій кінець, заради чого варто жити?

12

Хіба я з каменю, щоб мати силу все витерпіти? Хіба моє тіло мідне?

13

Невже немає для мене допомоги, і я позбавлений усякого порятунку?

14

Нещасний може очікувати на якесь милосердя від свого друга, навіть якщо цей друг втратив страх перед Вседержителем.

15

Мої ж брати виявились зрадливі, наче весняні потоки, немов струмки, що в полі протікають.

16

Вони темніші від криги, під якою ховається сніг;

17

але з часом ці струмки міліють, і в літню спеку щезають, — зникають, як би їх і не було.

18

Їхні звивисті дороги пролягають аж до пустелі й там пропадають.

19

Їх шукають теманські каравани, на них покладають надію мандрівники з Шеви, —

20

проте їхні сподівання виявляються оманливими, щойно вони туди приходять.

21

Такими й ви стали для мене, — побачили мій жахливий вигляд і злякалися.

22

Хіба я будь-коли просив: Дайте мені, — з ваших достатків заплатіть за мене,

23

або врятуйте мене з рук ворога, чи викупіть мене з рук гнобителів?‥

24

Підскажіть мені, і я замовкну, скажіть, у чому моя помилка!

25

Справді, болючими бувають справедливі слова, але чого варті оті ваші докори?

26

Для чого вигадуєте ви слова для докорів, а слова відчаю страждальця пускаються за вітром?

27

Адже ви навіть щодо сироти кидали би жереб і продали би власного друга.

28

Тож нині, благаю, згляньтесь наді мною, адже в такому стані я не скажу вам у вічі неправди.

29

Тож відступіться й не будьте несправедливі, прислухайтесь до моєї правоти.

30

Хіба є якесь лукавство в мене на язику? Хіба я вже втратив смак й не розпізнаю нещастя?

---