Приповiстi Глава 24 - Українська Біблія. Переклад Огієнко 1962

1: Не завидуй злим людям, не бажай бути з ними,
2: бо їхне серце говорить про здирство, а уста їхні мовлять про зло.
3: Дім будується мудрістю, і розумом ставиться міцно.
4: А через пізнання кімнати наповнюються усіляким маєтком цінним та приємним.
5: Мудрий сильніший від сильного, а людина розумна від повносилого.
6: Тому то провадь війну мудрими радами, бо спасіння в численності радників.
7: Для безумного мудрість занадто висока, своїх уст не розкриє при брамі.
8: Хто чинити лихе заміряє, того звуть лукавим.
9: Замір глупоти то гріх, а насмішник огида людині.
10: Якщо ти в день недолі знесилився, то мала твоя сила.
11: Рятуй узятих на смерть, також тих, хто на страчення хилиться, хіба не підтримаєш їх?
12: Якщо скажеш: Цього ми не знали! чи ж Той, хто серця випробовує, знати не буде? Він Сторож твоєї душі, і він знає про це, і поверне людині за чином її.
13: °ж, сину мій, мед, бо він добрий, а мед щільниковий солодкий він на піднебінні твоїм,
14: отак мудрість пізнай для своєї душі: якщо знайдеш її, то ти маєш майбутність, і надія твоя не понищиться!
15: Не чатуй на помешкання праведного, ти безбожнику, не ограблюй мешкання його,
16: бо праведний сім раз впаде та зведеться, а безбожний в погибіль впаде!
17: Не тішся, як ворог твій падає, а коли він спіткнеться, хай серце твоє не радіє,
18: щоб Господь не побачив, і це не було в Його очах лихим, і щоб Він не звернув Свого гніву від нього на тебе!
19: Не пались на злочинців, не заздри безбожним,
20: бо злому не буде майбутности, світильник безбожних погасне.
21: Бійся, сину мій, Господа та царя, не водися з непевними,
22: бо погибіль їхня нагло постане, а біду від обох тих хто знає?
23: І оце ось походить від мудрих: Звертати увагу в суді на обличчя не добре.
24: Хто буде казати безбожному: Праведний ти! того проклинатимуть люди, і гніватись будуть на того народи.
25: А тим, хто картає його, буде миле оце, і прийде на них благословення добра!
26: Мов у губи цілує, хто відповідає правдиве.
27: Приготуй свою працю надворі, й оброби собі поле, а потім збудуєш свій дім.
28: Не будь ложним свідком на свого ближнього, і не підговорюй устами своїми.
29: Не кажи: Як зробив він мені, так зроблю я йому, верну людині за чином її!
30: Я проходив край поля людини лінивої, та край виноградника недоумкуватого,
31: і ось все воно позаростало терням, будяками покрита поверхня його, камінний же мур його був поруйнований...
32: І бачив я те, і увагу звернув, і взяв я поуку собі:
33: Ще трохи поспати, подрімати ще трохи, руки трохи зложити, щоб полежати,
34: і приходить, немов мандрівник, незаможність твоя, і нужда твоя, як озброєний муж!...