Приповiстi Глава 25 - Українська Біблія. Переклад Огієнко 1962

1: І оце Соломонові приповісті, що зібрали люди Єзекії, Юдиного царя.
2: Слава Божа щоб справу сховати, а слава царів щоб розвідати справу.
3: Небо високістю, і земля глибиною, і серце царів недослідимі.
4: Як відкинути жужель від срібла, то золотареві виходить посудина,
5: коли віддалити безбожного з-перед обличчя царевого, то справедливістю міцно поставиться трон його.
6: Перед царем не пишайся, а на місці великих не стій,
7: бо ліпше, як скажуть тобі: Ходи вище сюди! аніж тебе знизити перед шляхетним, що бачили очі твої.
8: Не спішися ставати до позову, бо що будеш робити в кінці його, як тебе засоромить твій ближній?
9: Судися за сварку свою з своїм ближнім, але не виявляй таємниці іншого,
10: щоб тебе не образив, хто слухати буде, і щоб не вернулась на тебе обмова твоя.
11: Золоті яблука на срібнім тарелі це слово, проказане часу свого.
12: Золотая сережка й оздоба зо щирого золота це мудрий картач для уважного уха.
13: Немов снігова прохолода в день жнив посол вірний для тих, хто його посилає, і він душу пана свого оживляє.
14: Хмари та вітер, а немає дощу це людина, що чваниться даром, та його не дає.
15: Володар зм'якшується терпеливістю, а м'якенький язик ломить кістку.
16: Якщо мед ти знайшов, то спожий, скільки досить тобі, щоб ним не пересититися та не звернути.
17: Здержуй ногу свою від дому твого товариша, щоб тобою він не переситивсь, і не зненавидів тебе.
18: Молот, і меч, і гостра стріла, людина, що говорить на ближнього свого, як свідок брехливий.
19: Гнилий зуб та кульгава нога це надія на зрадливого радника в день твого утиску.
20: Що здіймати одежу холодного дня, що лити оцет на соду, це співати пісні серцю засмученому.
21: Якщо голодує твій ворог нагодуй його хлібом, а як спрагнений він водою напій ти його,
22: бо цим пригортаєш ти жар на його голову, і Господь надолужить тобі!
23: Вітер північний народжує дощ, а таємний язик сердите обличчя.
24: Ліпше жити в куті на даху, ніж з сварливою жінкою в спільному домі.
25: Добра звістка з далекого краю це холодна водиця на спрагнену душу.
26: Джерело скаламучене чи зіпсутий потік це праведний, що схиляється перед безбожним.
27: °сти меду багато не добре, так досліджувати власну славу неслава.
28: Людина, що стриму немає для духу свого, це зруйноване місто без муру.