До римлян Глава 4 - Українська Біблія. Переклад Огієнко 1962
- 1
- Що ж, скажемо, знайшов Авраам, наш отець за тілом?
- 2
- Бо коли Авраам виправдався ділами, то він має похвалу, та не в Бога.
- 3
- Що бо Писання говорить? Увірував Авраам Богові, і це йому залічено в праведність.
- 4
- А заплата виконавцеві не рахується з милости, але з обов'язку.
- 5
- А тому, хто не виконує, але вірує в Того, Хто виправдує нечестивого, віра його порахується в праведність.
- 6
- Як і Давид називає блаженною людину, якій рахує Бог праведність без діл:
- 7
- Блаженні, кому прощені беззаконня, і кому прикриті гріхи.
- 8
- Блаженна людина, якій Господь не порахує гріха!
- 9
- Чи ж це блаженство з обрізання чи з необрізання? Бо говоримо, що віра залічена Авраамові в праведність.
- 10
- Як же залічена? Як був в обрізанні, чи в необрізанні? Не в обрізанні, але в необрізанні!
- 11
- І прийняв він ознаку обрізання, печать праведности через віру, що її в необрізанні мав, щоб йому бути отцем усіх віруючих, хоч були необрізані, щоб і їм залічено праведність,
- 12
- і отцем обрізаних, не тільки тих, хто з обрізання, але й тих, хто ходить по слідах віри, що її в необрізанні мав наш отець Авраам.
- 13
- Бо обітницю Авраамові чи його насінню, що бути йому спадкоємцем світу, дано не Законом, але праведністю віри.
- 14
- Бо коли спадкоємці ті, хто з Закону, то спорожніла віра й знівечилась обітниця.
- 15
- Бо Закон чинить гнів; де ж немає Закону, немає й переступу.
- 16
- Через це з віри, щоб було з милости, щоб обітниця певна була всім нащадкам, не тільки тому, хто з Закону, але й тому, хто з віри Авраама, що отець усім нам,
- 17
- як написано: Отцем багатьох народів Я поставив тебе, перед Богом, Якому він вірив, Який оживляє мертвих і кличе неіснуюче, як існуюче.
- 18
- Він проти надії увірував у надії, що стане батьком багатьох народів, за сказаним: Таке численне буде насіння твоє!
- 19
- І не знеміг він у вірі, і не вважав свого тіла за вже омертвіле, бувши майже сторічним, ні утроби Сариної за змертвілу,
- 20
- і не мав сумніву в обітницю Божу через недовірство, але зміцнився в вірі, і віддав славу Богові,
- 21
- і був зовсім певний, що Він має силу й виконати те, що обіцяв.
- 22
- Тому й залічено це йому в праведність.
- 23
- Та не написано за нього одного, що залічено йому,
- 24
- а за нас, залічиться й нам, що віруємо в Того, Хто воскресив із мертвих Ісуса, Господа нашого,
- 25
- що був виданий за наші гріхи, і воскрес для виправдання нашого.
Наш Господь завжди дає вихід навіть там, де його, здавалося б, немає