Коментувати

Ключем до розуміння Божої волі у фінансовій сфері є правильне розуміння принципів управління фінансами. У словнику Вебстера сказано, що "управитель" – це людина, яка розпоряджається власністю іншого, не володіючи нею. А в Біблії стверджується наступне: "Господня – земля і що наповнює її, всесвіт і все живе в нім" (Пс. 23:1).

Ми лише управителі Божим майном. Він може по Своєму бажанню довірити нам управління більшою або меншою частиною Свого майна, але ми ніколи і ні за яких обставин не станемо його власниками.

Нам важливо зрозуміти, що Бог дав нам роль управителів Його ресурсами, Він може довірити нам більше. Але навіщо Йому довіряти нам Свою власність, якщо ми вважаємо власниками себе? Коли ми визнаємо, що право власності цілком належить Богові, то отримуємо можливість відчути мудре Боже керівництво.

В Євангелії від Матвія 25:14-30 ми читаємо притчу про таланти, яку можна назвати також притчею про мудре і немудре управління, тому що вона присвячена саме цій темі. Тема цієї притчі – управління. Ми повинні використовувати свої здібності для сумлінного використання того, що дав нам Господь.

Як Бог використовує фінансові ресурси.

Бог часто використовує гроші, щоб показати нам потрібний напрямок у житті, оскільки більшість з нас дуже чутливі у цій сфері. Якщо ми дослухаємося до Нього, Він обіцяє нам Свою мудрість і піклування. Однак Його наміри щодо нас не завжди збігаються з нашими бажаннями. Як наслідок, ми повинні бути готовими прийняти Його план дій.

Ми можемо спокуситися і придумати власний план, не чекаючи ясних вказівок від Бога, і потім чекати, що Він буде у всьому нам допомагати. Тобто ми думаємо, що Він поставить наші плани вище Своїх. Нам потрібні Його "дорожні знаки", включаючи такі, як "Стоп!" або "Поступися дорогою!" Являючи нам Свою волю, Бог хоче, щоб ми поступалися Йому дорогою.

Наполягаючи на своєму, ми демонструємо, що наша мудрість для нас є набагато більшою цінністю, ніж Його. Тому іноді доводиться дорого платити за цей вибір. За власні плани ми розплачуємося і грошима, і часом, і, найголовніше, відсутністю душевної рівноваги!