Ревнощі - це образа, що виникає внаслідок суперництва або через чиюсь невірність, що породжує бажання утримати, захистити, зберегти те, що у нас є. Ревнощі - це природне почуття. Ревнувати в момент, коли ми зустрічаємося із загрозою знищення важливих взаємин, цілком нормально. Сам Бог відчував біль ревнощів, коли Ізраїль відвертався від Нього. Важливо те, що лежить в основі ревнощів - благочестя або егоїзм. Причинами егоїстичних ревнощів найчастіше є: недостатність довіри, низька думка про себе, почуття провини, страх втрати.
Вселенська церква складається з людей усіх конитинентів землі, які увіровали в Господа, які викуплені й омиті Кров'ю Ісуса Христа (О’бявлення 5:9-10). Божим планом є те, щоб кожна людина, що стала частиною Вселенської церкви через народження згори, приєдналась до певної помісної церкви для духовного зростання, піклування та захисту (Дії 2:41-47).
Десятина (як у Старому, так і в Новому Завіті) відображає стан нашого серця
Перш за все необхідно визнати, що вся Біблія - Слово Боже, а тому принципи, викладені у Старому Завіті, настільки ж важливі, як і новозавітні. Ісус часто тлумачив Старий Завіт і ніколи не спростовував його.
"Все Писання натхненне Богом і корисне до навчання, до докору, до направи, до виховання в праведності" (2 Тим. 3:16)
У більшості випадків - це результат безвідповідальної, гріховної поведінки людини, результат вчинків плоті.
Існують кілька причин, що призводять до розумових розладів (у тому числі й до шизофренії). Вони можуть бути частиною проклять за невиконання заповідей Божих, наслідком гріха та непокори Богу.
У Старому Завіті чоловікові дозволялося давати розлучення своїй дружині (Повторення Закону 24:1-4). Пізніше, коли Ісуса Христа запитали про розлучення, Він відповів:
Створюючи людину, Бог вклав у її серце бажання поклонятися Йому
Поклоніння є частиною природи людини, воно закладено у нашому єстві. Вибір полягає не в тому, будемо ми це робити чи ні, а в тому, кому (або чому) ми будемо поклонятися. Ми можемо поклонятися або Богу (справжнє поклоніння), або кому-небудь/чому-небудь іншому, наприклад, грошам, майну, своїм фізичним захопленням, політичним лідерам, хибним релігіям тощо (помилкове поклоніння).
Якщо ваше завдання зруйнувати відносини - вправляйтеся у критиці!
Чи вміємо ми правильно спілкуватися? Без пред'явлення претензій, без криків та критики? Чи уміємо вислухати до кінця і зрозуміти? Коли нам щось потрібно, і ми просимо когось про послугу, ми дійсно просимо або ж вимагаємо? Погодьтеся: часто ми навіть не помічаємо, як змінюється тон у розмові – від прохального до командного!
Вам буде потрібно багато терпіння й любові, щоб допомогти невіруючому чоловікові прийняти Господа у своє серце. Але це – єдиний шлях, щоб відбулися зміни у відносинах між вами та чоловіком.
Ревнощі
Ревнощі - це образа, що виникає внаслідок суперництва або через чиюсь невірність, що породжує бажання утримати, захистити, зберегти те, що у нас є. Ревнощі - це природне почуття. Ревнувати в момент, коли ми зустрічаємося із загрозою знищення важливих взаємин, цілком нормально. Сам Бог відчував біль ревнощів, коли Ізраїль відвертався від Нього. Важливо те, що лежить в основі ревнощів - благочестя або егоїзм. Причинами егоїстичних ревнощів найчастіше є: недостатність довіри, низька думка про себе, почуття провини, страх втрати.