Як навчитись ходити у світлі?

Коли Бог створив Адама і Єву, у їхньому серці не було страху. Вони спілкувалися з Богом і насолоджувалися цим спілкуванням. Але коли вони згрішили, почалися проблеми. Щось в них змінилося. Коли Бог спитав Адама: «Де ты?», Адам відповів: «Я злякався». Ми бачимо, що Адаму стало соромно і він зробив спробу сховатися від Бога.

Після того, як гріх прийшов у життя перших людей, серце людини змінилося, воно розділилося на частини. Їх можна образно зобразити так.

Давайте детально розглянемо кожну з цих частин.

1. Відкрита область (те, що відомо мені і те, що відомо іншим). Це наші думки, почуття, вчинки, які ми не приховуємо, які виносимо на світло. В цій області ми відкриті перед Богом і перед людьми. Тут ми демонструємо, на нашу думку, найкращі риси характеру.

Тут ми не боїмося бути вразливими, говорячи про наші потаємні думки і бажання. Не боїмося, що нас можуть не зрозуміти, засудити. Тут ми відкриті для змін і, визнаючи свої помилки, сповідуючись, дозволяємо Богу працювати над нами.

2. Потаємна область (те, що відомо мені і не відомо іншим). Що ж люди ховають? – а те, в чому вони не хочуть мінятися, про що соромно розповідати. Це гріхи (думки, слова, вчинки), залежності, страхи, потаємні мрії, біль, слабкості, невдачі, гордість.

Ми знаємо, що все таємне потрібно виносити на світло. Але є дві речі, які утримують людину від такого рішучого кроку. Це страх і сором. Коли Бог покликав Адама в раю після того, як той згрішив, Адам злякався і сховався. Як і Адаму нам страшно, що про нас подумають люди, коли ми будемо відкрито зізнаватися у наших неблагочестивих справах. Нам соромно говорити про них, бо це може вплинути на нашу самооцінку. Помилково ми припускаємо, що наша цінність залежить від думки людей, від того, наскільки хорошою є наша поведінка в наших власних очах.

Але Біблія говорить, що людина є цінною для Бога незалежно від її вчинків. Нам потрібно навчитися розбиратися зі страхом і соромом. Поки людина не прийме рішення винести все на світло, не отримає зцілення. Бог не може мене зцілити, якщо я сам не дозволю Йому зробити це. Ісус Христос говорить: «Ось Я стою під дверима та стукаю: коли хто почує Мій голос і двері відчинить, Я до нього ввійду, і буду вечеряти з ним, а він зі Мною» (Об'явлення 3:20). Люди не зможуть зцілитися від гріха, якщо не захочуть відкрити для Бога двері свого серця.

Є ще одна причина, з якої люди не наважуються розповідати про свої проступки – в церкві вичерпано кредит довіри. Вони бояться осуду, бояться, що їх таємниця буде відкрита іншим. Але благодать Божа дає сміливість переступити свій страх і винести на світло те, що мучить тебе уже довгий час.

3. Область "засліплення" (відома іншим, але не відома мені). Це означає, що є деякі речі в мені, про наявність котрих я не здогадуюсь, однак з боку їх дуже добре видно. Можливо нам ці речі не зважають, але вони можуть сильно впливати на інших. Наприклад, люди, котрі постійно спізнюються, завжди знаходять для себе виправдання, не розуміючи, що їхнє спізнення може серйозно порушувати плани їхніх партнерів.

Дуже часто душевне зцілення і свобода не приходять в наше життя тільки тому, що ми не згоджуємося, що маємо у цьому потребу. Бог зацікавлений посилати в наше життя людей, котрі вказуватимуть на наші помилки. Тому не уникайте конфронтації, прислухайтесь до думки інших і вчіться змінюватися.

4. Невідома сторона (не знаю я і не знає ніхто) Тут зберігається те, що керує нами на підсвідомому рівні – невдоволення собою, глибока депресія, замкнутість, панічні глибокі страхи, глибоке відчуття провини, тощо. В цій області знаходяться наші приховані таланти, наші реакції в ситуаціях, в яких ми не перебували жодного разу в житті. Тільки Бог знає що приховано в середині нас в цій таємній невідомій області.

Як же навчитися ходити у світлі?

По-перше, потрібно поставити перед собою мету – максимально розширити відкриту сторону. Ніхто інший не зможе прийняти таке рішення за тебе. По-друге, важливо прагнути до зменшення таємної сторони. Для цього ділись своїми «таємницями», сповідуйся і молись разом з іншими за свободу від гріха. «Отже, признавайтесь один перед одним у своїх прогріхах, і моліться один за одного, щоб вам уздоровитись. Бо дуже могутня ревна молитва праведного!» (Иакова 5:16) По-третє, дозволь людям говорити у твоє життя і вказувати на твої помилки, тим самим зменшуючи сторону «засліплення». Процес змін твого серця буде виглядати так.

Якщо ти зробиш ці три кроки, Бог зробить четвертий. Він допоможе тобі краще пізнати себе і виявити всі твої таланти. «А нам Бог відкрив це Своїм Духом, - усе-бо досліджує Дух, навіть Божі глибини» (1 до Коринтян 2:10).

Але найголовніше, перебуваючи у світлі, ти зможеш перебувати там, де мешкає Бог, і мати спілкування з Ним, чути Його голос, наповнюватися Його любов'ю. «Коли ж ходимо у світлі, як Сам Він у світлі, то маємо спільність один із одним, і кров Ісуса Христа, Його Сина, очищує нас від усякого гріха» (1 Ивана 1:7)