Бог є Дух. Ми Його не бачимо, але при цьому розуміємо, що Він є.
Люди – це Боже творіння, а якщо це так, тоді напрошується висновок, що між Творцем і Його творінням існує зв’язок, оскільки Бог створив людину за подобою Своєю.
Напевно, кожен з нас хоча б раз у житті (а деякі і більше, ніж один раз) виявлялися в ситуації пошуку роботи. Багатьом знайоме це відчуття непотрібності, невпевненості в майбутньому, переживання про те, що може не вистачити грошей. А якщо відповідна робота не знаходиться вже досить тривалий час, починає здаватися, що ти ні на що не здатний, тому що навіть грошей не вмієш заробити.
Що ми шукаємо в нашому ходінні з Богом?
Зазвичай ми дуже пристрасно бажаємо бути щасливими, шукаємо як заповнити всі свої потреби. «Мені хочеться відчувати себе добре», «Я хочу бути щасливим», - говоримо ми.
Дуже важливо для консультанта вміло направляти бесіду, виявляти що спричинило виникнення депресії, і бути веденим Духом Святим.
Оскільки людина у стані депресії зазвичай не активна, то вона потребує допомоги інших людей (консультантів) у вирішенні цієї проблеми. Характерна ознака наявності депресії - байдужість ("мені все одно, я не знаю... "). Для консультанта важливо вміло направляти бесіду, виявляти, що саме спричинило виникнення депресії, і бути веденим Духом Святим.
Для того щоб більш наочно зрозуміти відповідь на це питання, звернемося до однієї біблейської історії про Анну, матір пророка Самуїла. Вона знаходиться у 1 главі Першої книги Самуїлової.
Анна була улюбленою жінкою чоловіка, що звався Елкана, проте у неї не було дітей. У древньому Ізраїлі бездітність означала відсутність благословення Божого і вважалась соромом для жінки. Елкана мав ще одну жінку, яка мала від нього дітей, і та постійно засмучувала Анну:
Багато людей кажуть, що вони охоче бажають вірити Богу і дуже шкодують про те, що багато грішили. Вони дійсно плачуть над своїми гріхами. Але чи справжнє їх покаяння?
Дуже важливо зрозуміти різницю: шкодувати про свої гріхи або плакати про їх наслідки. Є люди, які переживають тільки про наслідки гріха. Так, наприклад, алкоголік шкодує, що він страждає на цироз печінки, але охоче продовжує напиватися. Про самі гріхи він власне, не турбується, а переживає, що з ним буде.
Коли апостол Павло говорив перед царем Агриппою про Ісуса Христа, цар вигукнув, що ще трохи і той переконає його стати християнином (Дії 26:28). Агриппа був дуже зворушений проповіддю Павла, але він не покаявся. Чому? Аргументи Святого Письма діяли і серце тріпотіло. Але чому цар не прийняв остаточне рішення? Біля нього сиділа його сестра Верніка, вона була одружена з його дядьком Іродом. І тепер вона жила разом зі своїм неодруженим братом Агриппою. Це, очевидно, цілком і пояснює, чому Агриппа ніколи до кінця так і не зміг покаятися.
Що найбільше вам подобається: їсти телятину або картопляне лушпиння? Одягати святковий одяг або носити лахміття? Бути постійно в радості чи розпачі?
На жаль, слово «покаяння» в повсякденному житті сьогодні знецінено. Одні люди вважають, що це спокутування, віддача боргів. Інші розуміють під покаянням просто визнання своїх гріхів. Але і це не розкриває його сенс. Сенс покаяння найкраще зрозуміти, якщо прочитати біблійну притчу про блудного сина, яка знаходиться в Євангелії від Луки 15:11-32.
У шлюбі двоє стають одним тілом (див. Буття 2:24), тобто стають одним цілим. Фундаментом успішного шлюбу є довірчі, чесні стосунки між подружжям. Але в характері кожного з нас є свої слабкості. Ось чому ми повинні стати якомога більш відкритими і чесними по відношенню один до одного. Якщо чоловік не підтримує чесного і відкритого спілкування зі своєю дружиною, він підриває її довіру і зрештою руйнує її почуття захищеності.
Бог створив чоловіка і жінку за образом і подобою Своєю. І благословив любов між ними, визначивши кожному свою роль в сім'ї та принципи, за якими пара житиме довго і щасливо, якщо буде їх дотримуватися. Біблія говорить:
"Нехай віддає чоловік своїй дружині потрібну любов, так же само й чоловікові дружина – мужу" (1 до Коринтян 7:3).
У нашій культурі люди зазвичай ототожнюють хороше батьківство із здатністю забезпечити сім'ю всім необхідним. Це правильно. Але це не єдине, що визначає хороше батьківство. На жаль, у гонитві за матеріальним благополуччям отці дуже мало часу приділяють спілкуванню зі своїми дітьми. Тут важливо знайти золоту середину. Ваші дружини і, особливо, діти потребують не лише одягу, їжі, сучасного облаштування в домі. Але перш за все, їм потрібне спілкування і розуміння з вашого боку.
Чи багато ми знаємо про наших дітей? Чим вони захоплюються, хто їх кращий друг, які книги вони читають, про що переживають, про що мріють, з якими труднощами стикаються щодня, якими талантами володіють, що їм подобається робити разом з нами? Якщо ви можете відповісти хоча б на одне з подібних питань, ще не все втрачене - і можна надолужити прогаяне. Якщо ви знаєте відповіді на більшість питань, це означає, що ви хороший батько. Але ви можете стати ще кращим.
Успішна сім'я не формується сама по собі. Це результат величезних зусиль і продуманої мети подружжя зробити один одного щасливими. І досягається ця мета шляхом удосконалення стосунків.
Більшість проблем, які приходять в наше життя, приходять повільно. Часто подружжя опам’ятовуються, коли провалля у стосунках між ними дуже велике. Але з чого ж все почалось? Коли прийшов холод?
"Отже, нехай кожен зокрема із вас любить так свою дружину, як самого себе, а дружина нехай поважає ("боїться") свого чоловіка" (Ефесянам 5:33)
На думку апостола Павла, дружини потребують любові, а чоловіки – пошани. Чи це так? Давайте поміркуємо над цим твердженням.
Сім'я буде міцною і щасливою, якщо взаємовідносини між подружжям будуються на принципах Божих. Перерахуємо декілька найбільш важливих з них.
Заповіт приводить до присвяченого життя і плодючості; неподілене ні з ким життя залишається безплідним і даремним
В основі родинного життя лежать стосунки заповіту. Єврейське слово "beriyth" в Старому Заповіті використовується близько 280 разів і найчастіше переводиться як "заповіт" або "угода, яка зв'язує". Грецьке слово "diatheke" в Новому Заповіті переводиться як "заповіт" і відповідає зобов'язанню або обіцянці, що відображає бажання конкретної людини. Заповіт - це присвячення обох сторін один одному.
Прохання молодої дівчини: Хочу вийти заміж, мені вже 28 років, помоліться, щоб Господь дав мені гарного чоловіка.
Відповідь консультанта.
Бог може використати навіть депресію для того, щоб виправити деякі неправильні речі у нашому житті і спонукати нас до духовного зростання.
У Старому Заповіті давньоєврейське слово «покаятися» має значення «повернутися на 180 градусів», «вернутися до оригіналу». У грецькому оригіналі Нового Заповіту зустрічається слово «метанойя», яке означає «передумати», «змінити мислення».
