Чи буде Бог карати людей, які померли, не почувши Благої Звістки?

Ці люди винні не в тому, що відкинули Спасителя, про Якого вони й не чули, а в тому, що не повірили в те, що могли знати про Бога.

У посланні до Римлян 1:18-21 апостол Павло дає відповідь на це питання.

"Бо гнів Божий відкривається з неба на всяку безбожність і несправедливість людей, які правду спиняють несправедливістю; тому що те, що можна відати про Бога, їм явне, бо Бог їм об'явив; невидиме ж його, після створення світу, роздумуванням над творами, стає видиме: його вічна сила і божество, так що нема їм оправдання. Бо, пізнавши Бога, не як Бога прославляли або дякували, але осуєтились у своїх мудруваннях, і притемнилося їхнє нерозумне серце"

Павло пояснює, що люди йдуть у загибель не через те, що позбавлені достатньої інформації, але через те, що бачачи світло, вони тим не менш відмовляються від нього! Те, що можна знати про Бога через споглядання творіння, Він явив їм. Бог не залишив їх без одкровення про Себе.

Творіння не може з'явитися без Творця. Твір мистецтва вимагає наявності художника, будівля не побудується без архітектора. Дивлячись на космос, сонце, місяць і зірки, будь-хто може зрозуміти, що є Бог. У створенні світу для всіх нас були відкриті дві невидимі Божі якості: Його вічна сила і Божество, тобто Божественність. Вони відкривають нам Бога як Особистість, повну слави, а не просто як якусь вищу Істоту, оскільки Його вища Сутність і так не підлягає сумніву.

Отже, можна сказати, що язичникам, які не чули Благої Звістки, немає вибачення. Бог відкрився їм в Своєму творінні, але вони не відповіли на Його одкровення. Тобто, ці люди винні не в тому, що відкинули Спасителя про Якого вони й не чули, а в тому, що не повірили в те, що могли знати про Бога.