Що Біблія розуміє під словом «покаяння»?

У Старому Заповіті давньоєврейське слово «покаятися» має значення «повернутися на 180 градусів», «вернутися до оригіналу». У грецькому оригіналі Нового Заповіту зустрічається слово «метанойя», яке означає «передумати», «змінити мислення».

У багатьох людей покаяння асоціюється з емоціями - проливанням сліз і т.п. Однак людина може відчувати сильні емоції, і, тим не менш, ніколи не покаятися. У деяких людей покаяння асоціюється з виконанням деяких особливих релігійних ритуалів і постанов. Але ж можна пройти через багато ритуалів, і, тим не менш, не покаятися в істинному біблійному розумінні.

Старозаповітне слово говорить про зовнішній факт повернення. Новозаповітне - означає внутрішнє рішення, внутрішню зміну розуму. Істинне покаяння полягає не в емоціях, а саме в цьому, твердому внутрішньому рішенні.

В Євангелії від Луки 13: 3-5 Ісус говорить про людей, які загинули під час релігійного ритуалу - вони приносили жертви, коли Пілат змішав їх кров з кров'ю їхніх жертв. Ісус каже, що вони загинули ( «тобто пішли у вічну погибель»). Їх душі не врятували навіть релігійні ритуали. Ніяка релігійна діяльність не може замінити правдивого покаяння, а без нього, як сказав Сам Спаситель, «всі також загинете».