Дерево пізнання добра і зла - альтернатива Богу

Багато християн вважають, що дерево пізнання добра і зла існувало лише за часів Адама і Єви. Але це не так. Кожному з нас доводиться стикатися з його плодами. Це дерево і зараз представляє для нас таку ж спокусу, як і для перших людей

"І зростив Господь Бог із землі кожне дерево, принадне на вигляд і на їжу смачне, і дерево життя посеред раю, і дерево пізнання добра і зла" (Книга Буття 2:9)

На своєму життєвому шляху людина поступово пізнає, що правильно, а що ні, що для для нього добре і що погано. Озброївшись подібним знанням, людині починає вважати, що вона більше не потребує Божих настанов, оскільки цілком може орієнтуватися в житті і служінні, використовуючи придбані нею самою знання. Приходить спокуса покладатися на свій досвід (позитивний і негативний) більше, ніж на Бога.

Невіруючі живуть, покладаючись на добрі справи, завдяки яким їм здається, що з ними все гаразд. А коли роблять зло, то намагаються знайти собі виправдання або просто не звертають уваги на вчинки, які в очах Божих є злими. Оскільки вони знають, що таке добро і зло, їм немає потреби ходити в церкву, молитися або служити Богові. Дуже багато людей живуть без Бога, тому що на їх думку, вони добре розрізняють, що таке добро і зло, і якщо дотримуватися деяких моральних засад - все буде в порядку. На жаль, на мирських стандартах добра і зла, встановлених самими людьми, побудований збочений світ, в якому живе зіпсоване людство

Багато християн також стають спустошеними через це дерево. Прийнявши з жаданням Ісуса Христа у своє серце, палаючи бажанням послужити Богові, вони починають глибше пізнавати Його закони і через час починають допускати, що вже досить добре знають, що правильно, а що неправильно. Вони тримаються своїх знань про добро і зло, стаючи закритими до того, що Бог робить нині. Служачи Богові упродовж довгого періоду часу, християнин ризикує тим, що стає більш залежним від дерева пізнання добра і зла, ніж від Бога. Це дерево буквально засліплює і заважає побачити Бога. Фарисеї і релігійні лідери часів Ісуса добре знали, що таке добро і що таке зло. Вони багато молилися, приносили десятину і робили все, що було правильним в їх очах... Тільки не прийняли Бога і Його сина Ісуса Христа...

Тому нам не слід покладатися на свої знання. Треба покладатися на Бога, любити і знати Його. Треба йти за Богом і наближатися до Нього. Бога не можна замінити набором правил або законів. Він - не книга. Він набагато більше книги. Любов до Бога і зосередженість на Богові в сотні разів перевищує багато знань про Бога і релігію. Саме про це і говорить апостол Павло, коли пише, що любов Христова перевершує знання.

"і пізнати Христову любов, яка перевищує знання, щоб були ви наповнені всякою повнотою Божою" (Послання до Єфесян 3:19)

Важливо постійно шукати Бога, щоб залишатися повним сил. Шукати Бога означає не просто проводити більше часу в молитві. Це означає мати сильне прагнення до пізнання Божого задуму для свого життя в даний момент. Шукати Бога - означає бути відкритим до будь-якого нового одкровення і настанови від Нього. Саме це привносить силу, жвавість, ясність і новизну в дух кожного служителя.

Чи продовжуєте ви йти за Богом по-справжньому або маєте намір дотримуватися правил і наслідувати ідеологію лише тому, що вони вважаються хорошими і визнаними усіма? Чи може бути так, що Бог іде в одному напрямку, а ми - в іншому, покладаючись на своє пізнання того, що правильно, а що ні. Розлучення з Богом - немов рак: приходить тихо, але смертельно. 

Можливо, ви хочете зробити справу, яка вам здається дуже хорошою. Обов'язково поцікавтеся, чи рухається в цій справі Бог. Цар Давид хотів побудувати храм. Ця ідея йому здавалася дуже хорошою. Але Бог хотів, щоб Давид утримався від будівництва храму. Давид послухався...

А як щодо вас? Чи будете ви шукати Божої ради замість того, щоб триматися за своє розуміння добра?

(за матеріалами книги Дага Хьюарда-Мілса)