Що таке пекло?

У Новому Завіті пекло розглядається як кінцеве місцеперебування тих, хто буде засуджений до вічної погибелі на останньому суді.

Пекло вважається місцем смерті та страждань, де "плач і скрегіт зубів" (Матфія 13:42) і "де черв'як їх не вмирає і вогонь не вгасає" (Марка 9:44). Людина, навічно відлучена від Бога, занурюється у непроглядну темряву в пекучому полум'ї вогню.

Яким би ми собі не представляли пекло, живучі на землі, воно буде набагато жахливішим і страшнішим. У пекло потрапляють ті, хто чинив Богу відкриту непокору, хто був прихильний до гріха, який Богу огидний. Пекло - це особистий вибір людини. Ті, хто виявиться там, зрозуміють, що вони самі засудили себе до нього, полюбивши темряву більш, ніж світло, вирішивши не визнавати Творця своїм Господом. Такі люди вважають за краще гріховну "свободу", ніж праведне самозречення. Вони відкидають Бога, Який створив їх.

Бог не приховав від людства, що є пекло і є рай, і, з цієї точки зору, пекло представляється проявом Божої поваги до людського вибору. Кожен отримує те, що сам обирає: або завжди бути з Богом, або назавжди залишитися без Нього. Ті, хто знаходитиметься у пеклі, будуть знати не тільки те, за які справи вони там опинились, але й те, що вони самі обрали для себе цю долю.

Біблія вчить нас цінувати і з вдячністю приймати Христову благодать, яка одна може врятувати нас від пекла. Бог милостиво піклується про нас, Він не бажає "смерти грішника; але щоб він відвернувся від своєї поведінки і жив" (Іезекііля 33:11).