Що таке відкинення

Відкинення (відкинутість, знехтування) - це коли з нами відбувається щось таке, що заставляє нас почуватися неполюбленими, неповноцінними або невартими чиєїсь любові або уваги

Знехтування може бути очевидним. Коли, наприклад, чоловік або жінка зраджують у шлюбі. Або коли батьки сварять дитину: "Невже ти не можеш хоча б щось зробити як слід?" А ще гірше, коли батьки б'ють дитину, знаходячись у гніві або відчаї через її вчинки. Дуже часто людина, яка вчиняє самогубство, пережила сильне відкинення з боку оточуючих.

Існує також приховане відкидання. У цьому випадку у людини виникають такі самі хворобливі відчуття і наслідки, як і у явно знехтуваного, але при цьому вона може ніколи не зрозуміти, чому у неї виникле таке негативне відношення до самої себе. Прикладом прихованого відкинення може бути надмірна опіка з боку батьків, коли вони контролюють життя дитини і приймають за неї рішення. У результаті людина виростає непристосованою до самостійного життя. Це явище називається зайвою (надмірною) опікою і домінуванням.

Під час розлучення батьків діти часто почувають себе відкинутими і звинувачують себе у цьому розлученні, хоча вони зовсім не винні у ньому.

Також до відкинутості призводить несправедливе порівнювання, коли дитину часто порівнюють з іншими, більш успішними дітьми, демонструючи тим самим, що інші кращі за неї. Це працює і по відношенню до дорослих, проте у дітей відкидання набуває більш хворобливих проявів і форм. Дитина, яка зазнала відкинення у дитинстві, продовжує відчувати цей стан на протязі усього свого дорослого життя.

Найбільше поширений різновид відкинення викликаний так званою умовною любов'ю, коли людину переконують що її будуть цінувати і любити, якщо вона буде робити те, чого б хотілось її батькам або тим, хто має над нею владу. Бо у протилежному випадку її поведінка вважається неприйнятною.

Як діти, так і дорослі можуть реагувати на відкидання таким чином.

1) Намагатися стати досконалим, щоб добитися довіри і любові оточуючих. Але оскільки не завжди вдається все робити добре і досконало, дитина може зневіритися і озлобитися.

2) Повірити остаточно у свою неповноцінність, що з часом призводить до сором'язливості і замкнутості. Такі люди, як правило, не люблять себе і також не вірять, що хтось здатен полюбити їх.

3) Починають бунтувати проти вимог своїх батьків і на протязі багатьох років "доводити", що ніхто не зможе примусити їх щось зробити.

Наслідки відчуження

Людина, яка пережила відкидання, буде страждати від різноманітних негативних почуттів, пов'язаних з відношенням до самого себе а також з тим, що думають про нього оточуючі.

Приклади.

- Відчуття себе недостойним любові, яке часто призводить до того, що людина відштовхує від себе інших людей, і навіть тих, хто по-справжньому її любить.

- Ненависть до самої себе і надмірне почуття провини, яке мучить навіть тоді, коли людина не вчинила нічого поганого.

- Відчуття неповноцінності і неадекватності, сприйняття себе людиною "другого гатунку", нездатною досягти чогось суттєвого.

- Надмірне самоаналізування і самокопирсання, хвороблива зафіксованність на самому собі, неспроможність до близькості з іншими людьми і з Богом.

- Депресія, роздратованість, яка направлена на самого себе. Людині здається, що все погано у її житті, і не має ніякої надії на допомогу.

- Надмірна стурбованість - життя у постійному страху стосовно майбутнього.

Лише пізнання Божої любові може допомогти людині, яка живе у стані знехтування. "Страху немає в любові, але досконала любов проганяє страх геть, бо страх має муку. Хто ж боїться, той не досконалий в любові." (1 Івана 4:18)

Проблеми, що виникають у стосунках з іншими людьми

1. Неспроможність виразити свої почуття, емоційна замкненість. Такі люди уникають будь-яких нововведень, не можуть насолоджуватися життям; вони часто дратівливі, перфекціоністи, дуже вимогливі до себе або інших і прагнуть контролювати поведінку оточуючих.

2. Безвідповідальність. Людина обіцяє виконати роботу, намагаючись таким чином уникнути вашого засудження, але потім не виконує її, тому що боїться невдачі. Щоб допомогти такій людині, потрібно ретельно контролювати виконання нею цієї роботи.

3. Суб'єктивність (упередженість) - людина більше вірить своїм власним відчуттям, чи тому, що відбувається ззовні насправді. Якщо, наприклад, сказати їй комплімент, вона може подумати що над нею просто насміхаються, тому що вона сама про себе негативної, невисокої думки.

Негативний вплив відкинутості на наше християнське життя

1. Неспроможність довіряти Богу. Якщо батько відкидав дитину у дитинстві, їй потім буде дуже важко повірити у Божу любов і тому буде важко покладатися в усьому на Господа. До того часу, до поки ця проблема з відкиданням не буде подолана, і людина не стане глибоко перейматися усвідомленням і реальним переживанням Божої любові, їй буде важко зростати духовно.

2. Самозасудження. Людині весь час здається, що вона недостойна бути прийнятою Богом, що вона усе робить не так. Так, нам потрібно сповідуватися і каятися за свої провини і гріхи. Бог зі свого боку, буде виховувати своїх дітей іноді і через певні покарання, якщо вони уперті, неслухняні і непокірні. Проте, Він ніколи не засуджує і не відкине, не знехтує нами. Біблія говорить: "Тож немає тепер жадного осуду тим, хто ходить у Христі Ісусі не за тілом, а за духом." (до Рим. 8:1).

3. Бунтарство. Багато людей не приходять до Бога, боячись того, що Бог може зробити з ними або вимагати від них (чогось дуже важкого або неможливого), якщо вони признають Його владу над собою. Через це вони здійснюють вчинки і приймають рішення, не шукаючи Його волі. Можливо, вони не усвідомлюють свого бунтарства, проте така сваволя призводить до духовної убогості і їм бракує миру у душі.

МОЛИТВА

Дорогий друже, якщо ти впізнав себе у цих рядках, то прийми Божу допомогу у визволенні від відкинення. Признай свою неспроможність жити християнським життям самотужки і дозволь Христу жити Своїм життям у тобі. Ця молитва може допомогти тобі.

Молитва посвячення свого життя Богу.